Існує поділ репортажів на 3 групи:
- подієві (новинні);
- тематичні;
- постановчі.
У першому випадку мова йде про показ реальної події, що протікає незалежно від репортера, завдання якого — якомога точно і досить докладно проінформувати про це. Визначальною є сама подія, її розвиток.
За способом відтворення події подієві репортажі можуть бути прямими
(класично — репортаж зі спортивних змагань, урочистих засідань,
концертів) — репортажі, що транслюються одночасно з подією, яка
відбувається. Інша група — репортажі в запису — модифікований репортаж,
зафіксований на певному носієві інформації, що характеризується
переміщенням у часі та скороченням тривалості дійсної події.
За прогнозованістю виокремлюють плановані репортажі, ситуаційні
(репортаж із незапланованої події) та з екстреної ситуації (проблеми
відображення події — швидке прибуття на місце дії, передача в редакцію
до випуску).
У тематичному репортажі журналіст підбирає об'єкт показу і події, що
відбуваються, відповідно до заданої теми та ідеї твору. Цей вид
репортажу ще називають «оглядовим», в інших випадках «проблемним» чи
«аналітичним» (може містити міні-коментар). Такий репортаж найчастіше
пов'язаний з показом цікавої для глядачів регулярної дії.
Тематичний репортаж теж вимагає ґрунтовної сценарної підготовки,
визначення ключових моментів дії і послідовності показу. Репортер стає
учасником дії. Роль репортера — надати зібраній інформації популярної,
захопливі форми. Репортаж в жодному разі не повинен бути
стандартизованим.
Різновидом тематичного репортажу є так званий неподієвий
(пізнавальний) репортаж, що не пов'язаний з актуальною одномоментною
подією і допомагає реципієнтам вивчати життя в різних його проявах.
Класичним зразком у західній журналістиці пізнавального репортажу є
репортажі про життя тварин, екзотичні країни та ін.
В умовно названому постановчому репортажі журналіст відверто виступає
організатором події. Цей метод одержав назву «змодельована ситуація».
Є ще одна система градації різних типів репортажу, запропонована французькими вченими:
- гарячий репортаж (про несподівану подію, про передбачувану подію, яку треба висвітлювати негайно і яка має несподіваний фінал);
- теплий репортаж (про подію, яку починають висвітлювати в процесі її розвитку — на другий день катастрофи: організація допомоги або пошук причин катастрофи; про подію, яка триває в часі і яка може повторитися знову);
- холодний репортаж (про події, відомі заздалегідь: слухання в суді, вихід книги, візит президента, вибори). З-поміж холодних репортажів вирізняються такі, які вертаються на сторінки преси певного числа щороку.